в означеннях
Тлумачення, значення слова «нападаючий»:

НАПАДА́ЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до нападати. Чи міг князь Данило Галицький свою власну силу протиставити незчисленній і постійно нападаючій силі татар, силі Золотої Орди? Ні, не міг (Павло Тичина, III, 1957, 258).

2. у знач. ім. нападаючий, чого, чол. Те саме, що нападник 2. Коли нападаючі з військових раптом прорвалися на штрафний майданчик противника, Ігор на весь голос крикнув: — Бий! (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 132); Тепер нападаючі влучніше б'ють по воротах (Вечірній Київ, 27.III 1966, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 137.

Коментарі (0)