НАПІВНЕПРИТО́МНО. Присл. до напівнепритомний. Дівчина сиділа і напівнепритомно вдивлювалася в нього своїми великими, чорними очима (Іван Франко, VI, 1951, 163).
НАПІВНЕПРИТО́МНО. Присл. до напівнепритомний. Дівчина сиділа і напівнепритомно вдивлювалася в нього своїми великими, чорними очима (Іван Франко, VI, 1951, 163).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 147.