в означеннях
Тлумачення, значення слова «наплодити»:

НАПЛОДИТИ, плоджу, плодиш, док., перех., розм.

1. Вивести, привести яку-небудь кількість (птахів, тварин, комах). — Он яку череду за кілька років [свиня] наплодила (Данило Мордовець, I, 1958, 108);
//  Народити яку-небудь кількість. [Відьма:] Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти. Наплодила, наводила, Та нема де діти (Тарас Шевченко, II, 1963, 308); — Дай боже, вам на світі пожити, діток наплодити, а там і попарувати (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 55).

2. Розвести, виростити велику кількість когось, чогось. Породичавшись собою, вони [Фальц і Фейн] стали Фальцфейнами, а наплодивши хмари овець, стали благородними (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 141);
//  Дати можливість розмножитися, з'явитися кому-, чому-небудь у великій кількості (перев. шкідливому, небажаному). [Василь:] А то пак наплодили панства, намножили дуків, що не дають просвітку бідному чоловікові (Панас Мирний, V, 1955, 98); — Наплодили пани економій і на свою, і на хазяйську голову (Михайло Стельмах, I, 1962, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 153.

Коментарі (0)