НАПОЛЯГТИ́СЯ, яжуся, яжешся, док. Твердо вирішити добиватися від кого-небудь виконання чогось. Усе ж наполігся Яцько-партизан — завжди твердий був на своєму — переконав Махтеїху, що «до мислі, до любові» йому тільки вона (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 47); Наполігся пан одібрати у мене землю (Словник Грінченка).