НАПО́ШЕПКИ, присл., діал. Пошепки. Перша жінка промовила до нього напошепки: — Йой, чоловіче! А се що таке? (Іван Франко, VII, 1951, 57).
НАПО́ШЕПКИ, присл., діал. Пошепки. Перша жінка промовила до нього напошепки: — Йой, чоловіче! А се що таке? (Іван Франко, VII, 1951, 57).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 158.