в означеннях
Тлумачення, значення слова «напрямки»:

НА́ПРЯМКИ, розм. НАВПРЯМКИ, присл.

1. По прямій лінії, найкоротшим шляхом; навпростець. Уралов повіз її [Галю] напрямки, там, де раніше й не їздив (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 296); Він помчав палубою навпрямки до капітанського містка, бо ведмідь перетяв шлях до трюму (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 62); На гору Олімпіада піднімалася напрямки й заросила халяви чобіт (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 194).

2. перен. Щиро, відверто; прямо. — Критися перед тобою не буду. Скажу напрямки. Мені Кіндрат Дорофійович пообіцяв зразу виписати твою додаткову оплату (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 73); [Приблуда:] Не вмію я багацько балакати, а скажу вам навпрямки, що ви мені дуже вподобались... (Марко Кропивницький, I, 1958, 161).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 164.

Коментарі (0)