в означеннях
Тлумачення, значення слова «напрямок»:

НА́ПРЯМОК, мку, чол. Те саме, що напрям. Тепер Соломія вагалась, в якому напрямку йти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 362); Юнак пішов далі, намагаючися весь час триматися вірного напрямку — на північ (Олесь Донченко, III, 1956, 363); Виховання комсомольців і молоді в праці завжди було і лишається основним напрямком роботи комсомолу (Комуніст України, 11, 1965, 31); Жоден напрямок у мистецтві не відкриває такого неосяжного простору для всебічного розвитку обдарування, як соціалістичний реалізм (Мистецтво, 2, 1963, 12); Вся техніка зосереджувалась десь північніше: напрямок головного удару проходив там (Олесь Гончар, III, 1959, 342).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 164.

Коментарі (0)