в означеннях
Тлумачення, значення слова «напрошуватися»:

НАПРОШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАПРОСИТИСЯ, ошуся, осишся, док.

1. тільки док., розм. Багато, довго просити. — А я то скілько наплакалася, скілько їх напросилася! (Іван Франко, VIII, 1952, 44).

2. Просячи або натякаючи, добиватися, домагатися чого-небудь. [Горпина:] В мене швидко будуть гості, бо я в четвер іменинниця; обіцялись і напрошувались таки самі мої куми (Нечуй-Левицький, II, 1956, 495); До привітної господині хлопці один з-перед одного напрошувалися в зяті (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 180); Одпровадила [Ївга] Левка і до поліції, та таки.. напросилась і сама тут сидіти з Левком (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 297); Федір уже пожалкував, що напросився на розмову з Кузьмичем (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 140); Щоб заробити якусь копійчину, Марко напросився чистити конюшню (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 66).

3. на що. Своєю поведінкою викликати яке-небудь ставлення до себе. Мені здавалось, що вона напрошується на компліменти, але тон у неї був щирий (Леся Українка, III, 1952, 605); — Та чого ж ти мовчиш?! Сам на образу напрошуєшся!.. — скрикнув Бородавка (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 440).

4. тільки недок. З'являтися, виникати в свідомості. Якось сама собою напрошувалась думка, що книги в цьому кабінеті є лише окрасою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 252); Мимоволі напрошується неправильний висновок (Олександр Довженко, III, 1960, 156).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 162.

Коментарі (0)