в означеннях
Тлумачення, значення слова «напроти»:

НАПРОТИ, НАВПРОТИ.

1. присл. Прямо перед ким-, чим-небудь; з протилежного боку до когось, чогось. Панна Анеля сидить у куточку канапи.. Підходжу і сідаю напроти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 260); Із дверей навпроти пробивається тоненька смуга світу (Степан Васильченко, I, 1959, 360); Говорилось не про його кооператив, а взагалі за якийсь, що стоїть на майдані, а через вулицю, напроти, приватна крамниця з зеленими дверима (Андрій Головко, II, 1957, 131); Будинки, в яких мешкали хлопці, стояли навпроти, через вулицю (Олесь Гончар, IV, 1960, 77).

2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при позначенні особи, предмета, прямо перед якими або з протилежного боку до яких щось відбувається. Христя.. стояла напроти дверей (Панас Мирний, III, 1954, 234); Напроти цих гір.. стояв панський двір (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 84); Шестикласники припали до металевої загорожі навпроти будинку учителів (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 120).

3. у знач. прийм., з род. в., заст. Відносно, щодо. [Юда:] Напроти мене він байку склав про гостя, що понурий та нечупарний втисся на весілля і з соромом був вигнаний (Леся Українка, III, 1952, 140).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 161.

Коментарі (0)