в означеннях
Тлумачення, значення слова «напруга»:

НАПРУ́ГА, и, жін.

1. Дія і стан за знач. напружувати, напружити і напружуватися, напружитися. Балабуха з великою напругою підвівся з стільця й пішов слідком за Олесею в садок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 52); — Ти б нам, батьку, трошечки підсобив, — захекано відповідали нетяги, — бо з нас вже кишки лізуть від напруги (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 184); Бід напруги руки мені зовсім, затерпли, а поперек так болів, наче його буками бито (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 32); Аж гуде вірьовка від напруги (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 248).

2. Те саме, що напруження 2. Внутрішня непоборна напруга щосекунди зростала й зростала. Все тіло було як струна (Олесь Донченко, III, 1956, 129); Листівки, диверсії, вбивства — все це тримало німців у нервовій напрузі, примушувало бути насторожі (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 44); В трудовому чабанському сезоні стрижіння — це робота найвищої напруги (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 57); Стояв червень невиданої спеки, дні й ночі були сповнені великої напруги й нелюдських зусиль (Василь Кучер, Голод, 1961, 165).

3. спец. Те саме, що напруження 4. За Уралом дні і ночі заграв виснули підпруги, сталь засліплювала очі, сталь найвищої напруги! (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 82).

4. спец. Фізичний стан електрики, яким визначають силу струму. Усю гору перетинають ажурні металеві опори, по яких біжать проводи високої напруги (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 5); У виселок нещодавно провели електрику, але напруга була дуже слабка (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 181).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 162.

Коментарі (0)