в означеннях
Тлумачення, значення слова «напруження»:

НАПРУ́ЖЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням напружити і напружитися. Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 199).

2. Стан піднесення, збудження, зосередження сил при здійсненні чого-небудь. Вона жила у вічному напруженні, її рухи зробились жвавими, нервовими, а малі чорні очі неспокійно поблискували (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Втомлена від надлюдського душевного напруження, Катерина, стуливши повіки, припала головою до паперів (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 102); Всі слухачі перебувають у дуже нервовому напруженні, ніби чекаючи наближення чогось надзвичайного (Олександр Довженко, I, 1958, 106);
//  Крайня межа, вищий ступінь у здійсненні чого-небудь. В момент крайнього напруження боротьби, коли немає жалю і милосердя, — його нерви не витримують (Василь Еллан, II, 1958, 79); Треба було знову пережити смертельне напруження бою (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 137).

3. перен. Скрутне, важке становище де-небудь, з чим-небудь. Науковці прагнуть вивести нові культури різного строку дозрівання, щоб полегшити у жнива напруження робіт (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 21); У роки, коли буває великий урожай, створюється.. напруження з робочою силою і транспортом (Хлібороб України, 12, 1963, 32).

4. спец. Величина тиску або розтягання, що виникає в твердому тілі внаслідок зовнішніх впливів (сили, температури і т. ін.). Майстер не може відзначити, з'явилося напруження чи ні (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 313); Щоб полегшити обробку металу, його треба пом'якшити після зварювання та механічної обробки — зняти внутрішні напруження (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 163.

Коментарі (0)