в означеннях
Тлумачення, значення слова «напружувати»:

НАПРУЖУВАТИ, ую, уєш і рідко НАПРУЖАТИ, аю, аєш, недок., НАПРУЖИТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Натягуючи, робити пружним, тугим. Вам стає гарно, несказанно гарно серед тієї рідкої прохолоди; вас обіймає якась міць, напружує ваші жили (Панас Мирний, IV, 1955, 317); Напру жали [козаки] тятиву на луках дужче і гостряки до стріл, розжаривши на багаттях.., вкидали в коновки (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 458); Лошата підняли голови до хазяїна свого й чекали, напруживши жили на міцних шиях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 393); Напружив [Альоша] м'язи і стрибнув на другий припічок (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 74).

2. Докладаючи зусиль, посилювати діяльність, ступінь вияву чого-небудь (про пам'ять, зір, увагу і т. ін.). Ще уважніше вглядаються [люди] в тьму ночі, ще сильніше напружують слух (Гнат Хоткевич, II, 1966, 240); Щосили напружуючи пам'ять, перебирав [Грицько] усі балачки, і де згадувалось будь-що про Орину (Андрій Головко, II, 1957, 556); Вилізли [Яким і Олекса] з коша, стали напружати зір, розглядатися (Степан Ковалів, Тв., 1958, 93); Миколка почервонів, спідлоба озирнув усіх, напружив увагу (Степан Васильченко, II, 1959, 228);
//  Надмірно підвищувати, підсилювати (голос). Баритон Богдана Петровича став зразу дзвінкий, хрипота зникла, голос не треба напружувати (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 308); У великому залі доводилось напружувати голос, і тоді зникали нюанси і та .. теплота й емоціональна забарвленість, що були характерні для йога читання в кімнаті (Олесь Донченко, VI, 1957, 616).
 Напружувати (напружити) [усі, останні] сили — зосереджувати всю енергію на здійсненні чого-небудь. І трудно ж було тоді! Щоб подолати розруху, доводилось напружувати всі свої сили (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 160); В они [арештанти] .. прискорили кроки, а деякі навіть напружили останні сили й побігли (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 312).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 163.

Коментарі (0)