в означеннях
Тлумачення, значення слова «напускатися»:

НАПУСКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАПУСТИТИСЯ, ущуся, устишся, док., розм.

1. Нападати на кого-, що-небудь. Натиснули і напустились, Рутульці кинулись на вал, Троянці, як чорти, озлились. Рутульців били наповал (Іван Котляревський, I, 1952, 236);
//  Накидатися на кого-небудь з докорами, лайкою і т. ін. — Відбиватися [від собак] треба, а не ховатися одна за одну, — напускався на дівчат Данько (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 22); Через хвилину убіг Василь у хату і напустився на Галю, чого вона лягла на його місці (Панас Мирний, IV, 1955, 85); Уляна, побачивши конячину в хліві, напустилася на Йоньку з лайкою та погрозами, просила, щоб відвів із двору (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 395).

2. Раптово посилюватися (про дощ). Дощ напускається. Ніхто й не думає ховатись від нього (Олесь Гончар, III, 1959, 393); Напустився густий дощ (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 30).

3. Нахмурюватися, насуплюватися (про обличчя, брови і т. ін.). Я неон сів на керівному місці, витяг з-під поли маленьку заму солену брошурку, брови йому напустилися, бо міркував (Яків Качура, II, 1958, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 166.

Коментарі (0)