в означеннях
Тлумачення, значення слова «напинатися»:

НАПИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАПНУТИСЯ і НАП'ЯСТИСЯ, пнуся, пнешся, док.

1. Натягуючись або розтягуючись, ставати тугим, пружним. Шкіра на його щелепах напнулася, як на барабані (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 180); Примчався вихор-брат... Вітрила нап'ялись. Вперед! Завжди вперед несіть мене, вітрила (Василь Еллан, I, 1958, 71);
//  Випинатися, здуватися, збільшуватися в об'ємі від напруження. Марія гребла сильно, і м'язи на її руках напинались кульками (Смолтіч, Ми разом.., 1950, 20); Раптом погляд його впав на Грицька. Жили йому напнулися. Шия стала червоно-синя (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 207); Видко було, як мускули на руках нап'ялись, мов пружини (Леся Українка, III, 1952, 660);
//  Підійматися від вітру. Вона [річка] ще не звільнилась бід криги, але по ній вже розливається вода, грають, напинаються від вітру тоненькі хвилі (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 164).

2. Роблячи що-небудь, прикладати зусилля, напружуватися. Курені стояли од печі таки далеченько. Дідові й мені треба було таки добре напинатись, щоб перегукуватись (Нечуй-Левицький, V, 1966, 169); Брели мовчки, разом витримуючи удар хвилі, разом напинаючись тілами вперед (Олесь Гончар, Новели, 1954, 60); Он жук напнувсь — травинку тягне В одну мільйонну кінських сил (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 144); Конячка дідова, постоявши в задумі кілька хвилин, з власної ініціативи справді нап'ялась і рушила (Степан Васильченко, II, 1959, 161).

3. Покривати голову чим-небудь або взагалі покриватися чимось замість одягу. Горпина напнулася хусткою й пішла (Борис Грінченко, I, 1963, 386); Сагайда, напнувшись плащ-палаткою, сидів, не втручаючись у розмову (Олесь Гончар, III, 1959, 383); Текля під деревом стояла, нап'ялася хусткою, змарніла, засмучена (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 245).

4. тільки недок. Пас. до напинати 1. Щоб не пекло сонце, на лопаті чи просто на кілку напиналася ганчірка (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 217); Напинається через річку сітка, а рибалки заїздять човнами.. — наганяють рибу... (Остап Вишня, I, 1956, 156).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 142.

Коментарі (0)