в означеннях
Тлумачення, значення слова «напиндючений»:

НАПИНДЮ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Надмірно пихатий, зарозумілий, чванливий. Билися й на весіллях, особливо з напиндюченими багачиками, коли ті вже занадто задирали носи та насміхалися з бідноти (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 366); За Оксентієм з одного боку цибав Софрон — напиндючений, неначе то його самого на делегата обрано; з другого — дріботіла Меланя (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 195);
//  Який виражає пихатість, зарозумілість і т. ін. Пані, тримаючи на шворці песика, здивовано зиркнула на залізничника, перевела напиндючений погляд на. переселенців (Михайло Стельмах, I, 1962, 161).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 143.

Коментарі (0)