в означеннях
Тлумачення, значення слова «напитувати»:

НАПИТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПИТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Розпитуючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь. Заходили [брати] в села, напитували собі служби (Нечуй-Левицький, III, 1956, 289); Зупинився Запорожець в готелі, але, оформившись на заводі, почав напитувати собі приватну квартиру (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 213); В Заріччі Антон напитав лісу на хату (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 4); — Напитав я, значить, собі до хати господарку. Вона і зараз у мене окиве (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 106).
 Напитати лиха (біди, горя, клопоту і т. ін.) — діючи у який-небудь спосіб, зазнати чогось небажаного, неприємного. — Коли б ще лиха собі не напитав, бо на кордоні не вільно стріляти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 220); — Брат був жонатий, — каже він. — Дітей було у нього троє; Гадав добро зробити їм, Та напитав біди лихої (Микола М. Тарновський, З далекої дороги, 1961, 301).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 144.

Коментарі (0)