в означеннях
Тлумачення, значення слова «наражати»:

НАРАЖАТИ, аю, аєш і розм. НАРАЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРАЗИТИ, ажу, азиш, док., перех., на що. Ставити когось під загрозу чого-небудь. Сам воєвода вмовляв його не наражувати себе на небезпеки боїв (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 598); Давати бій за Новозибків і тим самим наражати убоге населення міста на загибель Щорс не хотів (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 31); Іваненко власним життям рятує дівчинку. Щоб не наражати товаришів на небезпеку, він сам виносить її з кірхи, сам підставляє своє життя під кулі німецького патруля (Літературна Україна, 18.XII 1962, 4);
//  Примушувати кого-небудь переживати, відчувати щось, перев. неприємне. — Я.. не говорила про них [гроші] паннам, міркуючи, що непотрібно наражувати їх на покусу, а себе на неприємність (Іван Франко, III, 1950, 99); Але й тої, другої, що зносила кривду роками, мовчала, здавлюючи її гордо в своїй молодій душі, не хотів я наражати на бурхливі й болісні моменти (Ольга Кобилянська, III, 1956, 234);
//  Поставити в якесь, перев. неприємне, становище. Зайти ж у подвір'я цього розбійника — значить, наразити себе на можливу образу не тільки своєї персони, але й дати тому антихристові нагоду підняти на глум церковний обряд (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 37).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 168.

Коментарі (0)