в означеннях
Тлумачення, значення слова «наражатися»:

НАРАЖАТИСЯ, аюся, аєшся і розм. НАРАЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАРАЗИТИСЯ, ажуся, азишся, док., на що.

1. Наштовхуватися на що-небудь гостре. Перед барикадою колючо стирчали іржаві залізні «їжаки», на які мали наразитись фашистські танки (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 173);
//  Стикатися з ким-небудь, наштовхуватися на когось, щось, потрапляти під що-небудь. Щоб не бути в хаті, де ми щохвилини наражались на господаря, ми скористувались з його пропозиції прогулятись в його гаю-садочку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 60); Минули вже ті часи, коли з підпільної наради більшовики розходились поодинці, озираючись, щоб не наразитись на шпика (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 284); На всіх напрямках ворог наражався на стійкий опір радянських патріотів (Історія УРСР, II, 1957, 405); «Победа» припускає хід, сподіваючись проскочити під хмарою, не наразившись на зливу (Юрій Яновський, II, 1954, 199).

2. Учинками, діями ставити себе під загрозу чого-небудь, у небезпечне, скрутне і т. ін. становище. Прагнучи служити народові, Тихович [герой твору М. Коцюбинського] наражається на ненависть з боку селян (Історія української літератури, I, 1954, 612); Юрій потрапив під обстріл: били з гармати і рушниць. Він зрозумів, що безглуздо наражатися на небезпеку (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 157); Сташка іноді поза північ вичікувала Бронка в чужих брамах поблизу друкарні. Наражувалась на те, що чоловіки зачіпали її непристойними словами (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 564); Нова несподіванка! Андрій аж прикусив губу. Щойно з'явився в полк і вже встиг наразитись на сварку з бійцями свого ж взводу (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 168.

Коментарі (0)