в означеннях
Тлумачення, значення слова «наріжний»:

НАРІ́ЖНИЙ, а, е.

1. Розміщений, розташований на розі. Панас обійшов наріжну вежу і наблизився до брами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 446); Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (Олесь Гончар, III, 1959, 247); В наріжному вікні дому біліла нерухома постать дівчини (Петро Колесник, Терен.., 1959, 115);
//  Який міститься, розташований у кутку чого-небудь. У невеликій наріжній кімнатці замку, який здіймався серед озера, сиділо.. двоє мужів (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 441).

2. перен., книжн. Надзвичайно важливий, істотний, основний. Цінність творів мистецтва вимірюється достоїнством тих ідей, які воно пропагує, — такий один з наріжних принципів наукової естетики (Комуніст України, 2, 1963, 55).
Наріжний камінь чого — основа, найважливіша частина чого-небудь. Учення про додаткову вартість є наріжний камінь економічної теорії Маркса (Ленін, 23, 1972, 44); КПРС розглядає братерський союз з народами, що скинули колоніальне і напівколоніальне ярмо, як один з наріжних каменів своєї міжнародної політики (Програма КПРС, 1961, 44).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 171.

Коментарі (1)