в означеннях
Тлумачення, значення слова «наряджений»:

НАРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нарядити 1. Невисокого росту, круглолиця, чорнява, наряджена у чорне оксамитне плаття.., вона, наче лілія серед пучка квіток, виділялася серед своїх товаришок (Панас Мирний, III, 1954, 272);
//  у знач. прикм. Одна [жінка] схожа була на наряджену ляльку: така була нагладжена, крохмально-пишна, у ясних, таких невідповідних до віку, ситцевих спідницях (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 361);
//  наряджено, безос. присудк. сл. — Хіба ти голодна або холодна? Он як тебе наряджено (Панас Мирний, IV, 1955, 176).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 180.

Коментарі (0)