в означеннях
Тлумачення, значення слова «народ»:

НАРО́Д, у, чол.

1. Населення держави, жителі країни. Я одержав нагороду. Що скажу свойму народу? Тільки те, що я із ним буду жить життям одним (Павло Тичина, II, 1957, 7); Уклін народові, землі, містам, і селам, Де гостем я не раз бував, як друг і брат! (Максим Рильський, III, 1961, 151).
 Радянський народ — нова, інтернаціональна спільність людей, що виникла в СРСР за роки соціалістичного будівництва. За роки соціалістичного будівництва в нашій країні виникла історична спільність людей — радянський народ (Матеріали XXIV з'їзду., 1971, 87).

2. Форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я). Кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: «Мене створив єгипетський народ» (Леся Українка, I, 1951, 253); Народе польський! День новий Стрічаєш ти у славі .. Тож повні келихи налий На честь усій державі! (Максим Рильський, III, 1961, 131); Український народ глибоко пишається тим, що він перший слідом за російським народом став на шлях соціалістичної революції (Наука і життя, 12, 1956, 1); Дальший розвиток усіх союзних республік зміцнить відносини взаємодопомоги і співробітництва між ними, ще більше зцементує монолітну дружбу народів СРСР (Комуніст України, 1, 1959, 37).

3. Трудящі маси експлуататорського суспільства — більшість населення країни. Ні, силою, яка здатна здобути «рішучу перемогу над царизмом», може бути тільки народ, тобто пролетаріат і селянство.. (Ленін, 11, 1970, 40); Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу (Тарас Шевченко, VI, 1957, 200); Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156).

4. тільки одн. Взагалі люди, перев. у великій кількості. Аж гуде, 3 усіх усюд народу йде (Тарас Шевченко, II, 1953, 225); Народ гучно валив улицями (Марко Вовчок, I, 1955, 303); Біля сільради вся вулиця запруджена народом (Андрій Головко, II, 1957, 157);
//  Певна кількість людей, які мають що-небудь спільне (у поведінці або зовнішньому вигляді). Коло плугів працює веселий народ (Юрій Яновський, II, 1958, 66).
 У народі — серед населення. Тим часом в народі пішла чутка про волю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 247); В народі ця місцевість відома під назвою Вись (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 174.

Коментарі (2)