в означеннях
Тлумачення, значення слова «народний»:

НАРО́ДНИЙ, а, е.

1. Прикм. до народ 1, 3. Ленін учив, що соціалізм створюється самими народними масами (Ленін, Коротка біографія, 1955, 189); — Народне щастя і народне горе Я намагався в слово перелить, Ішов з народом через доли й гори (Максим Рильський, II, 1946, 140);
//  Який належить народові, країні, державі. В руках у нього вічно біліла книжка. Він заводив у неї кожну народну копійку, кожне стебло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 83); Пройди, пройди по Україні, старого слід — як вітер стер: ліси, поля, озера сині — це все народне вже тепер (Павло Тичина, II, 1957, 242);
//  Власт. або відповідний духові народу, його національним особливостям. Бондарівна, молода, вродлива дівчина в пишному народному вбранні (Степан Васильченко, III, 1960, 375); Хліб на рушнику — це народний символ радісної зустрічі (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 10);
//  Створений народом. В народних піснях натхненно оспівуються колгоспний рух, боротьба за високі врожаї, соціалістичне змагання (Літературна газета, 21.IX 1950, 2); Народні казки; Народні думи;
//  З добровільною участю всього колективу. — Нам потрібен Будинок культури. Будемо споруджувати методом народної будови (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 107).
 Народна демократія — нова форма політичної організації суспільства, яка виникла в ряді країн Східної й Центральної Європи та Азії після другої світової війни — одна з форм диктатури пролетаріату. Величезними тиражами видаються твори Маркса, Енгельса, Леніна і в країнах народної демократії (Наука і життя, 4, 1957, 6); Народна етимологія див. етимологія; Народна медицина — народні засоби лікування хвороб. Досвід лікування різних хвороб так званими «народними засобами», що передається з покоління в покоління, відомий під назвою народної медицини (Я. Л. Рапопорт, Курс патології, 1956, 5); Народне веслування — один із стилів веслування на човнах з нерухомим сидінням та прикріплепими на бортах кочетами. Збірні команди республіки з народного й академічного веслування регулярно беруть участь у всесоюзних змаганнях (Спорт на Україні, 1958, 60); Народне гуляння — масове святкування чого-небудь на відкритому повітрі. Після мітингу до самого вечора в селі грали гармошки, лунали пісні, вирувало народне гуляння (Олесь Гончар, II, 1959, 407); Народне ополчення — військо, створене на добровільних засадах для допомоги діючій армії. Під материнським прізвищем вона вписалася в народне ополчення (Микола Бажан, Політ крізь бурю, 1964, 12); Народний фронт див. фронт; Народні месники див. месник.

2. Який тісно пов'язаний з народом, відповідає його культурі, світоглядові і т. ін. Наш театр став народним, його цікавлять насамперед ідеї і проблеми, якими живе великий радянський народ (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 61); Мистецька діяльність [Ф. Г.] Кричевського б прогресивною, соціалістичною і разом з тим народною, національною (Вітчизна, 2, 1961, 171);
//  Складова частина почесного звання, що присвоюється урядами СРСР або союзних республік найвидатнішим діячам у галузі науки, мистецтва і т. ін. Великій групі діячів культури вручені грамоти про присвоєння звання народного артиста УРСР (Радянська Україна, 5.I 1961, 1); Народний художник.
 Народний засідатель див. засідатель; Народний суд — у СРСР — судовий орган першої інстанції, який на території певного району (або міста, що не має районного поділу) розглядає всі цивільні й кримінальні справи. Особливо важливе місце в усій судовій системі нашої країни займає народний суд (Радянський суд, 1961, 60); Другого ранку Грицай поспішив до першої дільниці народного суду (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 168); Народний суддя — у СРСР — суддя районного (міського) народного суду.

3. Який добровільно, на громадських засадах виконує певні функції в житті й роботі колективу. Народні дружини і їх штаби в усій своїй діяльності керуються вимогами радянських законів (Радянська Україна, 20.VI 1961, 3); Десятки тисяч трудящих працюють зараз в органах народного контролю (Комуніст України, 12, 1966, 6); Народна міліція.

4. У дореволюційній Росії — признач. для широких або нижчих верств суспільства. По обіді їздили в ліс, навкруги Чернівець, потому знов на вечерю до них, а потому в народний дім на танці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 317); Пана директора народної школи перенесли на іншу посаду, до іншого міста (Лесь Мартович, Тв., 1954, 192); Народні училища.
 Народна бібліотека — у дореволюційній Росії — безплатна бібліотека для широких або нижчих верств населення; Народний учитель — у дореволюційній Росії — учитель сільської школи. — Я так думаю з собою зробити: повчуся ще років зо два, та й у народні вчителі на село (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 448).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 175.

Коментарі (0)