в означеннях
Тлумачення, значення слова «народовець»:

НАРОДО́ВЕЦЬ, вця, чол. Учасник політичного руху української буржуазно-ліберальної націоналістичної інтелігенції Галичини (виник у 60-х роках XIX ст.), що відбивав інтереси буржуазії та уніатського духівництва, виступав проти революції. М. Драгоманов, розповідаючи про свої стосунки з галицькими народовцями, показував їхню ретроградність, ідейну неміч, відірваність від народних інтересів та заскорузлість (Радянське літературознавство, 6, 1964, 47); Радикали підтримували свого оратора, а народовці всіляко намагалися збити його з пантелику (Микола Олійник, Леся, 1960, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 176.

Коментарі (0)