в означеннях
Тлумачення, значення слова «наростати»:

НАРОСТАТИ, ає, недок., НАРОСТИ, те; мин. ч. наріс, наросла, ло; док.

1. Виростати, з'являтися на поверхні чого-небудь. — Добре було б прикупити роменських овець. На них шерсть хоч і груба, зате швидко наростає м'ясо (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 32); На кінських гривах наростав дивовижними китицями іній (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 177); Його ліва рука.. була тяжко обпечена. Шкіра наросла шкарубкими рубцями (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 89).

2. Виростати в якій-небудь кількості. Зараз саме час підкопати ґрунт, позбивати бур'ян, що наріс попід деревами, але йому нема коли навіть за лопату взятися (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 41);
//  безос. По тих купах наросло всякого бур'яну, трави, моху... (Панас Мирний, I, 1954, 255).

3. перен. Збільшувати свій об'єм, свою кількість, силу вияву і т. ін. Хвиля все наростала й наростала. Вона вже сягала у височінь п'ятиповерхового будинку (Василь Кучер, Голод, 1961, 263); В міру того, як радянський космонавт збільшував кількість обертів навколо земної кулі, наростав і потік телеграм (Радянська Україна, 10.VIII 1961, 6); Неподалеку щось ліниво обізвалось, потім той звук почав наростати, поширюватись (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 66); Чим далі відходила [Тася] від афіші, тим більше наростали в її душі хвилювання й цікавість (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 201).

4. Нагромаджуватися в якій-небудь кількості (про проценти, гроші і т. ін.). — Час би дещо і в банк покласти, щоб проценти наростали для дочки... (Нечуй-Левицький, I, 1956, 391).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 177.

Коментарі (0)