в означеннях
Тлумачення, значення слова «наруччя»:

НАРУ́ЧЧЯ, я, сер.

1. заст. Браслет. Маріора перед дзеркалом обсмикнула рівні широкі рукави тонкої.. сорочки, що за кожним рухом відкривала її.. руки з мідяними та скляними наруччями (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 187).

2. діал. Оберемок. Побігла [Параска] до дривітні,.. швидко набрала наруччя дров і побігла до кухні (Іван Франко, VII, 1951, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 179.

Коментарі (1)