в означеннях
Тлумачення, значення слова «нарив»:

НАРИ́В, у, чол. Запальна пухлина в тканині організму, що переходить або перейшла в нагноєння; гнійник, абсцес. Денис Ісакович ушкодив свій нарив, І на нозі йому прикинулась гангрена (Максим Рильський, Поеми, 1957, 258); У викладача румунської мови Мігалаке зробився нарив у горлі, і під час вступних іспитів [в гімназії] його заступив хтось інший (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 170.

Коментарі (0)