в означеннях
Тлумачення, значення слова «нариватися»:

НАРИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАРВАТИСЯ, вуся, вешся, док., на кого — що, розм.

1. Несподівано, випадково зустрічатися, стикатися з ким-, чим-небудь (перев. небажаним). [Геся:] Будь, Соню, дуже, дуже обережна. В квартиру й на хвилину не заходь, бо можна анов на засідку нарватись (Сава Голованівський, Драми, 1958, 249); — Ой, хлопче, нарвемось на патрулів, — застережливо мовив ефрейтор, притиснувшись до паркана (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 193).
Не на того (таких, таку і т. ін.) нарвався — не такий хто-небудь наївний і некмітливий, як це здасться. — Мовчить? — усміхнувся Сагайдак. — А ви хочете, щоб він одразу свої карти виклав на столі? Дзуськи! Не на такого нарвалися (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 551).

2. Те саме, що наражатися 2. Подія зі смертю коронного полковника від рук сліпого кобзаря не обіцяла нічого хорошого, і нариватися в місті на лихо ніхто не мав наміру (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 37); Ще не раз в той день наривався Микола на різні неприємності (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 111).

3. перев. док. Несподівано наскочити. Лучилося на його біду, що якраз на той час нарвався інспектор: риючись у шкільних паперах, він побачив записані гроші й став питати Райка, де вони (Степан Васильченко, I, 1959, 143).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 170.

Коментарі (0)