Словник української мови

НАРЗА́ННИЙ, а, е. Прикм. до нарзан. Узяв [Петро] нарзанну пляшку, що стояла на столику. Глянув — порожня (Андрій Головко, I, 1957, 495);
//  Пригот. з нарзану. Лікування ревматиків провадиться головним чином на курортах із застосуванням вуглекислих (нарзанних), сульфідних, радонових ванн і грязелікування (Наука і життя, 2, 1958, 27); Годинник міряв час лише для того, щоб нагадувати: підйом, зарядка,.. сніданок, нарзанна ванна, прийом у лікаря (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 6).