в означеннях
Тлумачення, значення слова «населений»:

НАСЕ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до населити. Країна, порівняно слабо населена, але з розвинутими засобами сполучення (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. 1, 1952, 355);  * Образно. Кожен твір — чи драматичний чи прозовий — мусить бути населений живими людьми з яскравими характерами (Літературна газета, 3.XII 1952, 1).

2. у знач. прикм. На якому живуть люди. Іноді населене місце бере свою назву від назви річки чи озера (Мовознавство, XIV, 1957, 30).
 Населений пункт — місце, заселене людьми (місто, село, селище і т. ін.). Перед тим, як увійти в село чи будь-який населений пункт, Довбуш завжди висилав розвідку (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 152); В горах майже не було населених пунктів (Олесь Гончар, III, 1959, 307).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 182.

Коментарі (0)