НАШІ́ПТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАШЕПТА́ТИСЯ, шепчуся, шепчешся, док., розм. Довго, багато говорити пошепки. — Що з нею сталося? Була милісінька-здоровісінька, а тут, як нашепталися удвох з Зінькою — зразу таке її і схопило (Панас Мирний, IV, 1955, 65).