НАШКРЯБУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШКРЯБАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Шкрябаючи, набирати, збирати яку-небудь кількість чогось. Для того, щоб завантажити тачанку, її зупиняють і.. нашкрябують торф з валка в кузов (Більше торфу країні, 1948, 49); Хтось нашкрябав з вікна паморозі і запхнув йому за комір (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 236).
2. розм. Те саме, що надряпувати 1.
3. перен., розм. З труднощами набирати, збирати, нагромаджувати що-небудь. — Уже ж і я більш як п'ять [карбованців] не нашкрябаю (Борис Грінченко, II, 1963, 352); Нашкрябали якось вісімсот п'ятдесят карбованців. Вирішили.. швидко лаштуватися до експедиції (Олесь Донченко, II, 1950, 22).
4. тільки док., перен., розм. Написати, перев. нерозбірливо, поганим почерком. [Писар:] Ні, мабуть, треба пропустить, бо такого тут нашкрябаю, що й сам опісля не розберу (Карпенко-Карий, I, 1960, 66); — А ви, хлопці, нашкрябайте на дощечці, що ви знайшли князеві гроші та князівнине намисто (Нечуй-Левицький, III, 1956, 293); Кемпер швиденько нашкрябав кілька слів (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 253).