НАШОРОШЕНО. Присл. до нашорошений. Їдучи один попереду серединою шляху, Варжак нашорошено прислухався, що діється в колоні за ним (Олесь Гончар, II, 1959, 87); Коні нашорошено водять вухами (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 409).
НАШОРОШЕНО. Присл. до нашорошений. Їдучи один попереду серединою шляху, Варжак нашорошено прислухався, що діється в колоні за ним (Олесь Гончар, II, 1959, 87); Коні нашорошено водять вухами (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 409).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 241.