НАШОРО́ШЕНИЙ, а, е. Те саме, що насторожений. Люди нашорошені, і то тут, то там збирається гурт (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 267); Тримаючи нашорошених коней за поводи, розвідники вп'ялися очима в дорогу (Олесь Гончар, III, 1959, 437); Це був здоровенний вовк, відгодований, круглоголовий, з короткими нашорошеними вухами (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 27); * Образно. Звуки [дятла] ще більше підкреслювали нашорошену тайгову тишу (Олесь Донченко, II, 1956, 35).