в означеннях
Тлумачення, значення слова «насіння»:

НАСІ́ННЯ, я, сер.

1. Зачаток рослини, який складається із зародка та оболонки. Більшість лісових дерев і кущів розмножується насінням (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 187); Розмножується кизил насінням, щепами і відсадками (Колгоспник України, 7, 1960, 31).

2. збірн. Зерна, дрібні плоди рослин, признач. для посіву, посадки і т. ін. — Насіння на посів, спасибі, дав тесть (Нечуй-Левицький, III, 1956, 105); Все легшає в Яреська при боці сівацький мішок, все меншає в ньому зерна, все більше насіння в родючій материній землі (Олесь Гончар, II, 1959, 221);  * Образно. [Петро:] Воно, значить, і ваша гімназія не личком шита! Таки часом і вона засіва добре насіння... (Панас Мирний, V, 1955, 157);  * У порівняннях. Які мухи по столу лазили, то поскочувалися, як насіння од вітру (Марко Вовчок, I, 1955, 255).
Абсолютна вага насіння див. абсолютний.
Лишати (лишити, зберігати, зберегти, зоставляти, зоставити і т. ін.) на насіння — не знищувати; кидати на розплід. — Пан втік, а панича Льольо на насіння лишили (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 85); — Отого сурмача [півня] збережи на насіння. Він, видно, породистий (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 145); Не лишити (не зоставити) [і] на насіння — знищити повністю. Хома мав завжди готову одповідь: — Як що робити? Бити [панів]. Не лишити і на насіння (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 67); — Що ж, ми так і дамо їм втекти? — вигукнув Яресько, який тут виявився єдиним із командирів. — По конях! Доженемо! Не зоставимо на насіння! (Олесь Гончар, II, 1959, 251).

3. збірн. Зерна соняшника, гарбуза, вживані як ласощі. Микита сидить за столом і луза насіння (Марко Кропивницький, I, 1958, 71); Паранька дістає насіння, починає байдуже й самовпевнено лузати (Іван Микитенко, I, 1957, 40).

4. перен. Зародок, джерело чого-небудь. Дочку сиротою тяжко покидати. Хто її від лиха Бідну оборонить, Доброго насіння В серденько заронить? (Павло Грабовський, I, 1959, 211).

5. розм. Те саме, що нащадки. — Це хтось двигонув собі [хату], так двигонув! Ніяк не вгадає Давид — хто ж саме. Хто-небудь із куркулів, — так не рішився б же в генеральшинім саду, хоч і нема її, хоч і насіння не зосталося (Андрій Головко, II, 1957, 19);
//  перев. у спол. з прикм. Уживається як лайливе слово. Показав [Владко] їй язик. — О, бачите, злодійське насіння! — заверещала Войцехова (Іван Франко, VI, 1951, 153); — Рейтари, бачив, поскакали в долину. — Ти диви, чортове насіння, а я собі думав, під Говтвою їх вирубав до ноги! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 9).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 188.

Коментарі (0)