в означеннях
Тлумачення, значення слова «наскок»:

НА́СКОК, у, чол., розм.

1. Раптовий напад на кого-, що-небудь. Зібралися бояри до Данила після нічного наскоку на ворога (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 316); Спустошливими наскоками сармати розорили значну частину Скіфії і змусили скіфів стягнути свої головні сили в Крим (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 216);  * Образно. Нам зрозумілими стали вічні наскоки моря на острів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 299); Шумів ліс од раптового наскоку бурі, закректали дерева, і знов гудуть, гудуть (Юрій Яновський, I, 1954, 81).
 З наскоку — те саме, що наскоком. З наскоку тріснув [Турн] булавою По в'язах, великан упав, Об землю вдаривсь головою (Іван Котляревський, I, 1952, 239); [Спичаковський:] Ви, товариші [репортери], звикли все з наскоку, наспіх. Мушу вам сказати, що нема нічого більш шкідливого, ніж хапливість (Іван Кочерга, II, 1956, 68).

2. перен. Грубе звинувачення когось у чому-небудь. Буржуазні «теоретики» чимдалі посилюють наскоки на позитивного героя нашої літератури, вдаються до різних наклепів на радянську дійсність (Радянське літературознавство, 4, 1963, 137).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 190.

Коментарі (0)