НАСПІВ, у, чол. Те саме, що мелодія 2. Зі сцени лунали рідні російські наспіви (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 99); * Образно. Не спалося мені.. Може, тому, що десь тужив сумний наспів (Андрій Головко, I, 1957, 54).
НАСПІВ, у, чол. Те саме, що мелодія 2. Зі сцени лунали рідні російські наспіви (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 99); * Образно. Не спалося мені.. Може, тому, що десь тужив сумний наспів (Андрій Головко, I, 1957, 54).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 195.