в означеннях
Тлумачення, значення слова «настановляти»:

НАСТАНОВЛЯТИ 1, яю, яєш, недок., НАСТАНОВИТИ, новлю, новиш; мн. настановлять; док., перех.

1. розм. Те саме, що наставляти1 1, 3—5. — І настановлять же, господи, оцих тарілок з самого краєчку! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 145); — Вона така рада, така рада мені: настановила мені й пиріжків, і балабушок, пляшку горілки притаскала... (Любов Яновська, I, 1959, 85); [Омелько:] Тепера в складчину та покропимо вечорниці. Семене, ти будеш за міхоношу: настановляй бриля (кида у бриль Семенові срібні гроші) (Марко Кропивницький, I, 1958, 69); Всі курені загукали разом: — Хмельницького! Хмельницького! — Хай буде старшим! — На гетьмана настановляємо! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 257); — Комісію по розподілу кормів уклали. Мене її головою настановили (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 188); Їй було байдуже, що Клима настановили за волосного (Нечуй-Левицький, III, 1956, 351).

2. заст. Установлювати, запроваджувати. — Що ми маємо для мужиків вигоду робити? Настановім собі таке право, що буде вигідне для нас (Лесь Мартович, Тв., 1954, 184); — Закон? — знову викрикує [хтось] зсередини: — то ви [пани] самі настановили такий закон!.. (Панас Мирний, II, 1954, 196).
Настановляти (настановити) самовар — те саме, що Наставляти (наставити) самовар (див. наставляти 1). — Ви, тітко, настановите завтра за мене самовар, як я відпрошуся до Марини? — запитала вона (Панас Мирний, III, 1954, 224).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 198.

Коментарі (0)

НАСТАНОВЛЯТИ 2, яю, яєш, недок., НАСТАНОВИТИ, новлю, новиш; мн. настановлять; док., перех. Те саме, що наставляти2. — Коли ти тут, великий хаджі, я, раб твій, простий мулла, негідний настановляти парафіян і правити службу... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 116); [Храпко:] Слухайтеся Петра; він старший від вас, на лихе вас не настанове (Панас Мирний, V, 1955, 205); Найбільше журився він за Марусею; і як же він жалів її, як беріг та ховав од погляду людського, аби хоч якомога довше додержати біля себе та настановити до життя (Любов Яновська, I, 1959, 309).
 Настановляти (настановити) на [добрий] розум — те саме, що Наставляти (наставити) на [добрий] розум (див. наставляти 2). Вони [дочки] ходили на роботу в колгосп, а мати поралася дома й на добрий розум їх настановляла (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 295).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 198.

Коментарі (0)