в означеннях
Тлумачення, значення слова «наставати»:

НАСТАВАТИ, стає, недок., НАСТАТИ, стане, док.

1. Надходити, наближатися, розпочинатися (про час, пору і т. ін.). Мина сьомий місяць, осьмий, Уже й дев'ятий настає (Тарас Шевченко, II, 1953, 81); Наставали страшні часи, яких навряд чи знала дотепер ця земля (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 120); Так минулася осінь, настала зима (Панас Мирний, I, 1954, 76); Настав день, коли вперше відчинились двері нової школи (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 282);
//  Ставати стійким, незмінним (про погоду і т. ін.). Якщо настає ясна погода, комарі, мошки в'ються високо в повітрі (Наука і життя, 7, 1956, 24); В Зеленому Гаю тільки за день до мого приїзду настала погода, а то все йшли дощі (Леся Українка, V, 1956, 415).

2. перен. Замінюючи один стан іншим, поширюватися. Тонесенька смужка світла зникає, настає повна тьма (Леся Українка, II, 1951, 186); Хмельницький підносить булаву вгору. Настає тиша (Олександр Корнійчук, I, 1955, 215); Після денної спеки настала вечірня прохолода (Панас Мирний, I, 1954, 68).

3. діал. З'являтися, ставати (про людей). — Який тепер поганий нарід настає на світі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 141); Що день, то більше в Єрусалимі теслів настає, і з Сірії насунули, мов хмара (Леся Українка, I, 1951, 442); В той час в Акермані настав становий, родом з Київщини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 251); Арендар [орендар] старий Умер, настав якийсь новий, Та хитрий з біса (Іван Франко, X, 1954, 289).

4. на чому — що, діал. Наполягати. Інші наставали на те, щоб Ворони перемогли себе і не спали вночі (Іван Франко, IV, 1950, 109); Я.. не мав охоти остатись, одначе він наставав на своїм (Ольга Кобилянська, III, 1956, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 196.

Коментарі (0)