в означеннях
Тлумачення, значення слова «настійливий»:

НАСТІ́ЙЛИВИЙ, а, е.

1. Завзятий, стійкий, непохитний при досягненні чого-небудь; наполегливий. Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 309).

2. Який виражає завзяття, стійкість, непохитність; наполегливий. Широкі, майже чорні брови робили її вродливе обличчя заздрісно мужнім і настійливим (Іван Ле, Право.., 1957, 11);
//  Який здійснюється з виявленням завзяття, стійкості, непохитності. Товариш по службі таки привіз ноти з Ташкента на настійливі замовлення інженера (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 28); Іван Семенович зрозумів, що своїми настійливими запитаннями зачепив неприємні, а може, навіть болючі спогади (Вадим Собко, Справа.., 1959, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 200.

Коментарі (0)