в означеннях
Тлумачення, значення слова «насторочувати»:

НАСТОРОЧУВАТИ і НАСТОРОШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТОРОЧИТИ, чу, чиш і НАСТОРОШИТИ, шу, шиш, док., перех., діал.

1. Настовбурчувати. Хрюкаючи та насторочивши щетину на спині, як кинеться [свиня] на дитину (Панас Мирний, I, 1954, 52);
//  Наставляти. — Беріть же мене під руки!.. — О. Хведор насторочив руки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 146).

2. Спрямовувати. Леско мав був погнатись [за сухарем], та, скочивши на ноги, став і насторочив прикрий погляд на шлях (Панас Мирний, I, 1954, 165).
Насторочувати (насторочити, насторошувати, насторошити) вуха: а) прислухаючись, піднімати вуха (про тварину). Запорожець.. виграє на бандурі, а біля його стоїть, насторочивши вуха, прив'язаний до дуба кінь (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); б) напружено, уважно прислухатися (про людину). Боярин насторочує вуха, а потім крутить носом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 427); Семен розплющив очі, підвівся і насторошив вуха (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 203.

Коментарі (0)