в означеннях
Тлумачення, значення слова «насторожуватися»:

НАСТОРО́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАСТОРОЖИ́ТИСЯ, жуся, жишся, док. Ставати напружено-уважним, зосередженим; виявляти напружену увагу, занепокоєння, тривогу. Коли знадвору долинали звуки — Олекса насторожувався (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 341); Гервасій знає, як дражнять його заочі, тому між селянами він завжди недовірливо і допитливо насторожувався (Михайло Стельмах, I, 1962, 22); Коли ж прочувся Остапів голос й усі козацькії голови піднеслися, усі козаки насторожилися (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Саме в той час, коли мама принесла нам дуже смачну юшку, дідусь чогось насторожився (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 130);  * Образно. Збори насторожилися, з великою увагою слухали його вдумливе слово (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 315).
Вуха (уші) насторожилися у кого — хто-небудь став напружено-уважним, зосередженим, почав прислухатися. Одразу ліниве його обличчя ожило, уші насторожились, очі .. заграли веселим блиском (Степан Васильченко, I, 1959, 166); Замовк [Атта Троль] на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися (Леся Українка, IV, 1954, 195).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 203.

Коментарі (0)