НАСТРІЛЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, док. Удосталь, досхочу постріляти. Настрілявшися, вертались ми щасливі, Дарма, шо промахів чимало в нас було (Максим Рильський, III, 1961, 186); — Чому вони [бійці] стріляють?.. Коли вони вже настріляються!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 147).