в означеннях
Тлумачення, значення слова «наструнчувати»:

НАСТРУ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРУ́НЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Те саме, що настроювати 1, 3, 4. Довбня, наструнчивши скрипку, поцигикав-поцигикав і вийшов насеред хати (Панас Мирний, III, 1954, 202); — Га, погана Вороно! — скрикнула Сова. — Я знаю, се ти наструнчила їх [птахів] против мене (Іван Франко, IV, 1950, 105); Наструнчив [українських зрадників] Ватікан і підкупив собі для темної справи тих, хто давно вже спеціалізувався на ремеслі змії і скорпіона (Павло Тичина, III, 1957, 514).
Наструнчувати (наструнчити) вуха — те саме, що Насторожувати (насторожити) вуха (див. насторожувати). Вража птиця безперестанку так стрепехається у торбинці, що конячка наструнчує вуха (Марко Вовчок, VI, 1956, 294).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 206.

Коментарі (0)