Словник української мови

НАСТУ́ПНИЙ, а, е. Який наступає (у 5 знач.), розташовується або з'являється слідом за ким-, чим-небудь; найближчий після когось, чогось. Наступного року Мічурін переніс свій сад у Донську Слободу (Олександр Довженко, I, 1958, 424); Проїхали так з кілометр до наступного повороту (Олесь Гончар, III, 1959, 435);
//  Який має відбутися. Далі Герасим Петрович повів річ про наступні вибори до Верховної Ради СРСР (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 73); Захоплений наступною зустріччю з батьками, він, здавалось, став приділяти менше уваги Оксані (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1954, 72).