НАСУ́ПЛЕНО. Присл. до насуплений 2. Андрійко слухав насуплено, уважно (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 81).
НАСУ́ПЛЕНО. Присл. до насуплений 2. Андрійко слухав насуплено, уважно (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 81).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 209.