в означеннях
Тлумачення, значення слова «насуплюватися»:

НАСУПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСУПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. насупляться; док.

1. Ставати похмурим, незадоволеним, надутим. Теофіл нічого не каже, тільки ще гірше насуплюється (Леся Українка, II, 1951, 396); Хлопець зразу ж насуплюється, і губи його недобре здригаються (Михайло Стельмах, I, 1962, 252); Женя надула губки й пестливо насупилась (Степан Васильченко, I, 1959, 194); Дід насупився, простягнув Орисі свою останню цукерку і погладив по голові (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 79).

2. Зсуватися (про брови), морщитися (про лоб) при вираженні незадоволення, гніву і т. ін. Густі брови Яцуби мимоволі насуплюються, а погляд стає тягучим, важким (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 136); Глянув я, а пан становий все червоніє та червоніє на виду, брови насупились, очі вирячились (Панас Мирний, IV, 1955, 374); — Настане розплата, панове, тепер… — І в князя насупилось чоло (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 213).

3. перен. Робитися хмурним, темним. Сірий день поволеньки насуплювався, заволікуючи [заволікаючи] .. темні бурти і житла в вечірній сутінок (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 323); Насупилось грізнеє море, Бурун за буруном іде (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 272); Увечері небо затяглося хмарами, насупилось (Яків Баш, Вибр., 1948, 80).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 209.

Коментарі (0)