в означеннях
Тлумачення, значення слова «насиджений»:

НАСИ́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до насидіти. Кожний прохач мав своє власне давнє місце, з давніх-давен насиджене (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 305);
//  у знач. прикм. Вони схоплювалися з своїх насиджених снопів, обтрушували спідниці, притупували ногами, гріючи їх (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 150).
Насиджене гніздо (кубло) — житло, місце, де хтось прожив тривалий час. Передавши справи новому лісничому, Архип Спиридонович покинув насиджене кубло (Натан Рибак, Час, 1960, 124); Насиджене місце (містечко) — місце проживання або місце роботи, до якого звикли, посідаючи його протягом тривалого часу. Багаті купці, лихварі покидали насиджені місця, переселялися з Покуття на Поділля (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 235); Іванові неохота кидати насиджене містечко, де перепадає фураж або жива копійка! (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 40).

2. у знач. прикм. Те саме, що пересиджений. Євдокія Марківна звелася з призьби, потерла долонею насиджену ногу.., стомленою ходою пішла до хати (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 64).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 183.

Коментарі (0)