в означеннях
Тлумачення, значення слова «натертий»:

НАТЕ́РТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до натерти. Клим сьорбав борщ з м'яким запашним хлібом, натертим часником (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 276); В коридорах шкільного будинку відгонить натертими пастою підлогами й сирим вапном (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 33); Іван знову спробував підвестися, але схопився за шию, на якій запеклися натерті зашморгом синяки (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 211);
//  у знач. прикм. Натертий паркет відбивав перехрестя вікон (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 29);
//  нате́рто безос. присудк. сл. Петро сів, у кімнаті все було натерто й начищено так, ніби тут порядкувала досвідчена господиня (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 154).

2. у знач. прикм. Те саме, що утрамбований. Він досить швидко видибав за село й повернув праворуч натертим шляхом на Полтавщину (Григорій Епік, Тв., 1958, 393); Михайло Сеспель, грузнучи й ковзаючись по натертій відлиглій дорозі, важко шкутильгав селом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 307).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 211.

Коментарі (0)