НАТЯКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до натякати, натякувати. [Семен:] Щось таке натякнула [Одарка] про Микиту, ніби боїться його... (Марко Кропивницький, I, 1958, 91); Катерина натякнула Устині про її колишній гонор (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 170); Бачура слухав, прицілюючись, як би йому натякнути про своє (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 48); Хлопець і слівцем не натякнув про свою пригоду (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 18).