в означеннях
Тлумачення, значення слова «натоптаний»:

НАТО́ПТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до натоптати. Натоптаний нами ешелон скажено нісся на захід (Андрій Головко, I, 1957, 59);  * Образно. Аж до левади тягнеться її садок, густо натоптаний спіднизу кущами смородини, калини (Степан Васильченко, I, 1959, 270); Сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем (Михайло Стельмах, II, 1962, 89);
//  у знач. прикм. Катерина від стіжка принесла натоптаний фартух сіна і поклала в жолоб (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 14).

2. у знач. прикм., розм. Міцної будови, повний, гладкий (про людину). Це був молодий ще, але натоптаний чоловік, кругловидий і вгодований (Іван Микитенко, II, 1957, 284); Він слухає якісь гарячі доводи присадкуватого, натоптаного дядька (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 134).

3. діал. Уторований. Та ось він покинув натоптані стежки (Іван Франко, VIII, 1952, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 215.

Коментарі (0)